Нова чемпіонка України з плавання Лілія Крижко присвячує себе лише спорту

 

 

 

В запорізькому басейні «Спартак-КПУ» пройшов чемпіонат України з плавання  «Містер Батерфляй», де студентка ЗНТУ Лілія Крижко перемогла на дистанції 200 метрів брасом, а на 100-метрівці стала третьою, після чого нам одразу вдалося поспілкуватися з нею

 

Відзначимо, що чемпіонат України з 2017 року отримав назву «Містер Батерфляй» завдяки нашому прославленому олімпійцю із Запоріжжя Денису Силантьєву і уже третій рік поспіль проходить в нашому місті. В 2017-18 роках його приймав басейн «Славутич» і ось вперше чемпіонат відбувся в 25-метровому басейні «Спартак-КПУ» на так званій, малій воді.

Як розповів директор СДЮШОР з плавання КПУ «Спартак» Леонід Хоцаревич, в кожній дисципліні і дистанції переможець отримує грошовий приз у розмірі 1000 гривень, який установив Денис Силаньєв (їх 34 на малій воді). Приїжджає на ці змагання близько 300 плавців з усієї країни. Цього разу їх було 320 з 15 областей України.

 

— Гості приїжджають за рахунок організації, яка їх відряджає і всі витрати бере на себе. Домінують в плаванні, за звичай, спортсмени з Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, де більше розвинена профільна мережа ДЮСШ, — говорить Леонід Семенович.

 

Ось і СДЮШОР з плавання КПУ «Спартак», де займається Лілія Крижко, входить в п’ятірку кращих шкіл України. Зараз на професійній основі тут тренується близько 100 вихованців і ще 80 на аматорському рівні — з ними займаються 8 тренерів.

 

 

Та повернемось до нашої студентки Лілії Крижко, тренер дівчини, до речі, Сергій Гусєв, який свого часу виховав і «Містера Батерфляя», срібного призера Олімпійських ігор в Сіднеї Дениса Силантьєва.

18-річна Лілія Крижко вже майстер спорту, неодноразовий призер чемпіонатів України, а «золото» на 200-метрівці брасом виграла вперше.

Наступного дня, на 100-метрівці брасом, вона хотіла повторити успіх, але не сталося – програла суперницям близько двох секунд.

 

— Ліля, сьогодні тільки «бронза» — засмутилися?

 

— Трошки є тому, що я націлювалась на перше або друге місце, але видно після вчорашнього запливу ще не встигла відновити сили.

 

— А може суперниці тут були сильніші?

 

— Вони виявилися не такими витривалими, як я, щоб подолати 200 метрів, але спринту їм вистачило, щоб виграти у мене стометрівку.

 

— Як давно ви займаєтеся плаванням?

 

— З першого класу, але в 6-7 класах у мене була перерва, і коли я років в 14 перейшла до нового тренера Сергія Гусєва, тоді і почався для мене справжній спорт. Я і раніше тренувалася в цьому басейні і показувала непогані результати, але на дитячому рівні. А тепер ось уже показую на дорослому.

 

— Майстра спорту вам за що дали?

 

— Як і кандидатам в майстри, майстра спорту дають за виконання нормативу, а вже майстра спорту міжнародного класу чи Заслуженого майстра спорту — за високі місця на міжнародних змаганнях.

 

І який норматив на майстра?

 

— 2 хвилини 41 секунда (по великій воді в 50-метровому басейні ) і 2 хвилини 37 секунд (на малій в 25-метровому) для 200-метрівки брасом.

— Де легше плисти по великій чи малій воді?

 

— Я завжди тренувалася на малій воді і раніше довга вода здавалася мені дуже важкою, де і результати давалися важче. Ну, а зараз я вже ці результати вирівняла, так що відносно легко плисти і в 25-метровому і в 50-метровому басейнах.

 

— Раніше «Містер Батерфляй» проходив у «Славутичі», де було краще змагатися?

 

— Звичайно ж, тут, так як «Спартак» знаходиться в кращому стані, та й рідні стіни допомагають.

 

— Знаю, що ви вчитеся. На кого?

 

— Я вчуся в двох університетах — в ЗНУ і ЗНТУ. У ЗНУ заочно на англійській філології, а в ЗНТУ на денному факультеті фізичного виховання.

 

— Після спортивної кар’єри збираєтеся стати перекладачем?

 

— Ні. Я б хотіла, як можна довше продовжувати спортивну кар’єру і стати таким же успішним тренером, як і мій тренер, Сергій Гусєв. Хочу готувати спортсменів і довести їх до олімпійських висот.

— Хто був вашим кумиром із запорізьких спортсменів, може, Світлана Бондаренко (відомий плавець, нині тренер в «Спартаку»)?

 

— Так, вона дійсно мій кумир тому, що я кожен день дивлюся на цю жінку, і мені хочеться рівнятись на неї. Вона так любить спорт, регулярно приходить в басейн, плаває перед тренуванням і після них. В її віці не перестає працювати над собою, щоб домогтися й гарної фігури, і в принципі, думаю, вона дуже любить спорт і не хоче його кидати.

 

— А ви як часто ходите сюди?

 

(сміється) — Мені доводиться бувати тут 11-12 разів на тиждень, але я це роблю з радістю. Спасибі ще татові, який завжди підтримує мене і возить з Космосу на тренування.

 

І це дає свої плоди на чемпіонатах України…

 

— Так, я була вже призером по короткій і довгій воді. Цієї весни я зайняла друге місце теж на 200-метрівці брасом.

 

Це ваша основна спеціалізація? Інші види не пробуєте?

— Коли виходиш в спорті на певний рівень, скажімо, майстра спорту і хочеш досягти чогось вище, то краще вже вузькопрофільно розвивати якийсь один спосіб плавання, ніж бути в різних, але не домагатися високих результатів.

 

— Що вам дає «золото» цього чемпіонату, відберуть у збірну?

 

— Не знаю. Навряд чи мене візьмуть на чемпіонат Європи, я ще не показала високий результат, але в принципі, я вже була в основному складі збірної України, хоч і не на контракті чи ставці.

 

Конкурентів багато?

 

— Та є з ким позмагатися, але щоб потрапити в збірну, це реально зробити вже восени, так як я наблизилася до нормативу, який допоможе мені відкрити шлях до основного складу збірної і отримувати від цього дивіденди. Подивимося, як буде, треба працювати.

 

— Та й до Олімпіади в Токіо вже не так далеко…

 

— Да, ви праві. Думаю, якщо добре попрацювати над собою, то можна і на Олімпіаду відібратися.

 

— Хлопець у вас є?

 

(сміється) — На це поки, часу не вистачає.

 

— Це що, потрібно тренування пропускати?

 

— Та можна і не пропускати, але поки я хочу присвячувати тільки спорту особисте життя і вільний час.

 

— Де б хотілося виступити найближчим часом?

 

— Хотілося б, потрапити на якісь міжнародні змагання. Скажімо, чемпіонат світу або Європи — це вже було б великою перемогою для мене. Але для початку я для цього зробила перший крок — виграла чемпіонат України, що теж важливо. Виходить, працюю тут не дарма і мої старання винагороджуються.

 

— Удачі вам!

 

— Велике спасибі.

 

Юрій ХАРЧЕНКО