Володимир Самоленко: Запорізька легка атлетика має продовжувати свою славну історію і показувати результат

 

Легка атлетика – один за найуспішніших видів спорту у Запорізькій області, за кількістю медалістів та учасників Олімпійських Ігор, призерів чемпіонатів світу, Європи та кількісного представництва у національних збірних України. 2020 рік мав стати визначним для місцевої королеви спорту – запоріжці збиралися виступати на Олімпійських Іграх в Токіо, чемпіонатах світу і Європи серед юніорів, і не тільки. Втім, як і для представників інших видів спорту, всі цьогорічні амбіції перекреслив карантин. Як пережили його запорізькі легкоатлети, чи не втратили форми і які результати показали на головних національних стартах цього сезону, розповідає віце-президент Федерації легкої атлетики Запорізької області, директор КЗ ОСДЮШОР «Металург» — Володимир Самоленко.

 

—              Володимире Анатолійовичу, як запорізькі легкоатлети подолали період карантину. Чи вдалося зберегти форму?

-Всі ми опинилися в дуже складній ситуації для спортивного життя. З березня, коли оголосили карантин, фактично місяць, до кінця квітня, коли дозволили тренуватися спортсменам вищих досягнень, було надзвичайно не просто. Потім наші лідери отримали можливість готуватися в парках, на свіжому повітрі займатися – стадіони і зали були закриті. Ми бачили як тренувалися на природі Катерина Климюк, Вероніка Крамаренко, Вікторія Ратнікова, Анна Гацько, Андрій Васильєв, Микита Барабанов. Решта спортсменів займалася з тренерами дистанційно, виконували плани. Нарешті, наприкінці травня ми зуміли вийти на спортивні майданчики, стадіони і отримали можливість більш плідно працювати. І тоді вже почали підготовку до національних стартів серед  юнаків, юніорів, молоді та дорослих,  які через карантин всі змістилися на серпень.

Я вважаю, що ми пройшли карантин більш менш стабільно. І головне, що нам вдалося зберегти всіх спортсменів – не трапилося відтоку серед підростаючих атлетів, і всі провідні спортсмени теж лишилися у Запоріжжі.

—              Чи складно було після такої перерви повертатися до змагань?

-Перші змагання ми провели вдома, це була відкрита першість ФЛАЗО зі стрибків у висоту, а наприкінці липня на стадіоні «Мотор-Січ» вже була відкрита першість федерації, де подивилися решту видів. І ті спортсмени, які добре виступили тоді, чудово проявили себе і на серпневих змаганнях.

Володимир Самоленко і Вероніка Крамаренко

—  Національні змагання підтвердили ваші очікування?

— В цілому виступ всіх наших команд – юніорської, молодіжної і дорослої був доволі вдалим. 12-13 серпня  на чемпіонаті України серед юніорів у нас була невеличка команда, але доволі успішна. Ми маємо перше місце Микити Барабанова на 400-метрівці впевнено з часом  47.59, Андрій Васильєв здобув друге місце на 100 м,  з хорошим результатом 10.64, але там були нюанси. Він трохи потягнувся через фальстарт, який піймали, коли спортсмени пробігли вже більше половини дистанції, їх повернули назад. Анна Бобровник  принесла бронзову медаль в багатоборстві, спортсменка демонструє стабільність – у цьому році це вже друга її бронза на чемпіонатах України. Трохи не пощастило Вероніці Крамаренко, вона була четвертою. Але саме в цей час вона складала іспити, тож певно далося взнаки нервове навантаження і втома. Але трохи згодом вона здобула друге місце на чемпіонаті України серед юнаків з результатом 176 см.

Потім на командному чемпіонаті України Вікторія Ратнікова стала переможницею на 100 метрівці, і виграла чемпіонат України серед молоді, у неї в забігу був хороший час 11.81. Треті місця посіли Катерина Климюк – 400 м та Анастасія Рємєнь – 800 м, Артур Суюнов завершив багатоборство на третій позиції. Барабанов також виграв бронзу молодіжного чемпіонату України на 400-метрівці.

Вікторія Ратнікова

—              Доречі, чому потім ми не побачили на особистому чемпіонаті України Вікторію Ратнікову?

— Ратнікова на особистому чемпіонаті не виступала через хворобу. Вона була у чудовій формі, збиралася навіть на зарубіжні старти, але через застуду не змогла. Так само через застуду не зміг виступити і  Роман Кравцов, хоча ми на нього дуже розраховували – як раз не вистачило одного спортсмена для чоловічої естафети.

—              Розкажіть докладніше про головний старт національного сезону —  особистий чемпіонат України.

-Перш за все хочеться відзначити чудовий виступ наших багатоборців – збірна Запорізької області посіла перше місце на чемпіонаті України з багатоборства! Наш лідер, Олексій Касьянов став чемпіоном у десятиборстві серед чоловіків. В Луцьку Олексій ставив собі задачу до кінця завершити десятиборство, він давно на чемпіонатах України не проходив його до кінця, і спокійно виконав цю задачу. Він був задоволений, коли пройшов до кінця. В умовах спеки і зустрічного вітру в багатьох видах, ті 7716 очок, які Олексій набрав, я вважаю це плюс його мужності та відповідальності перед командою Запорізької області. На мою думку, серед чоловіків це на сьогодні єдиний український спортсмен, який може змагатися у десятиборстві на міжнародному рівні.

Олексій Касьянов

Анна Касьянова принесла нашій команді срібло в жіночому семиборстві. Для неї це було перше семиборство після декрету. Блискуче пройшла бар’єрний біг, навіть думаю з таким результатом 13.59 сек, могла б бути призером чемпіонату України саме в цьому виді. Непогано 200 метрів пробігла — 24.69 сек. А на  800 метрів надзвичайно сміливо боролася, бо після шести видів йшла четвертою, проявила характер і стала другою! Аня цій медалі так раділа, здалося навіть більше, ніж Олексій першому місцю.

Анна Касьянова

У чоловічому багатоборстві також четверте місце посів Артур Суюнов, він не добрав кілька очків до призового місця. Він дуже прагнув реабілітуватися після командного чемпіонату, але не вийшли стрибки у довжину  та у висоту, а так він цілком міг би боротися за третє місце.

—              А як виступили в інших видах?

-Маємо срібло Катерини Климюк в бігу на 400 м. Катерина готувалася до Олімпійських ігор і пропускала зимовий сезон, вони з Костянтином Михайловичем тренувалася за індивідуальним планом. І от в Луцьку, на особистому чемпіонаті України ми обачили її новий особистий рекорд — 51.84 сек. Отже свої плани вони з тренером виконали. Анна Гацько посіла третє місце у секторі метання списа. Анастасія Рємєнь на дистанції 800 м фінішувала четвертою з результатом 2:05,65 це кращий особистий результат в сезоні. Андрій Васильєв на дистанції 100 м посів четверте місце серед дорослих і став першим серед молоді з результатом 10,74.

Катерина Климюк

В бігу на 400 м серед чоловіків четверте місце у Микити Барабанова, з новим особистим рекордом 47,58 сек, серед молоді цей результат приніс йому срібло чемпіонату України.

Максим Ваняікін у секторі потрійного стрибка став  п’ятим у загальному заліку, і здобув бронзу серед молоді з результатом 15.62 м. З такими умовами підготовки, які у нас є це хороший результат, були у нього гарні стрибки, але відсутність стартів цього сезону не дала йому показати кращий результат.

 

—              Приємно спостерігати що у Запоріжжі є не лише талановиті дівчата, нарешті маємо і плеяду сильних юнаків!

-Так, хлопці перспективні! Сподіваємось, якщо ми вкладатимемо кошти в їх розвиток, і не лише їхній, буде ще краще.

Максим Ваняікін

—              А як оціните повернення з декрету молодої матусі Анастасії Рємєнь?

— Анастасія поки психологічно не може себе опанувати. Вона бігла добре, виглядала впевнено, а в забігу взагалі блискуче пробігла. А потім тактичний забіг фінальний, де був один лідер Ольга Ляхова, і можна було боротися за друге і третє місце, та фініш був не за Настею. Думаю, справа у відсутності стартів, довгій паузі. Попереду у Анастасії ще Чемпіонат Балканських країн, де вона також бігтиме  800 м.

—              Чому ані в зимовому, ані в літньому сезоні ми не побачили одну з лідерок збірної Запорізької області, Анастасію Бризгіну?

-Анастасія мала давню травму, яка не давала їй працювати в повну силу. Вона скористалася цим моментом з карантином, аби зробити операцію, і зараз вже відновлюється у Кремінній. Зараз готується до нового сезону 2021 року. Сподіваємось що все буде добре

Анастасія Рємєнь

—              Отже, зважаючи на карантин, як оціните літній сезон?

— Хочу сказати, що на цей сезон у нас були великі сподівання, і починався він прекрасно. Вікторія Ратнікова взимку блискуче бігла 60 м. У нас були Олімпійські ліцензії – Катя Климюк в естафеті 4х400 м, і думаю що в цій же команді бігла б і Анастасія Бризгіна. Були нормативи, і були перспективи потраплянні на Олімпійські Ігри , я думаю трьох-чотирьох спортсменів. Сезон мав бути насиченим для легкої атлетики, і ми могли про себе гучно заявити після певного пробілу, який мали після 2017 року, відтоді як покинули манеж і два роки практично не займалися. Торік ми нарешті повернулися, завдяки старанням президента ФЛАЗО Михайла Юрійовича Букрєєва, тому зиму з 2019 на 2020 рік ми пройшли чудово, і сподіваємося продовжувати у тому ж ключі, Вероніка Крамаренко мала брати участь в чемпіонаті Європи серед юнаків,  а Андрій Васильєв та Микита Барабанов — і чемпіонаті світу в Кенії. Вони довели свою силу, і те що, могли бути у збірній України. Дуже чекали на ці змагання, не кажучи вже про Олімпійські Ігри.

Микита Барабанов

Та навіть попри форсмажорні обставини, сезон склався. Всі наші провідні спортсмени довели свої лідерські позиції. Неймовірно прекрасно пройшли сезон наші багатоборці Касьянови, які взимку показали високі результати на міжнародних змаганнях, і на чемпіонаті України в Сумах,  чудово виступили в Луцьку, і почали підготовку до своєї четвертої Олімпіади! Тож в цілому цього сезону виступ всіх наших команд – юніорської, молодіжної і дорослої був доволі успішним. Будемо прагнути й надалі тримати планку і приносити результат Запорізькій області!

Цей сезон не був би можливим без тих, хто підтримував і підтримує запорізьку легку атлетику – обласне управління фізичної культури молоді і спорту в особі начальника Наталі Федорівни Власової,  комбінату «Запоріжсталь», який надає стипендії нашим провідним легкоатлетами, манежу «Sport Life»  дякуємо за висококласні умови для тренувань.

—              А що думаєте про перенесення Олімпійських Ігор? Для запорізької легкої атлетики це втрата, або навпаки додатковий шанс?

-Багатьом нашим спортсменам, і Насті Рємєнь і Вікторія Ратніковій, Ані Гацько, перенесення Олімпіади дає шанс. Тій же Гацько – це можливість набрати форму і виконати нормативи. Насті Бризгіній, Каті Климюк – ще покращити особистий результат, і потрапити в Токіо на індивідуальній дистанції.  Щоправда це ускладнило задачу нашим багатоборцям – для них почався новий відбірковий сезон на Олімпійські в Токіо, треба буде з січня по червень виконати нормативи. Сподіваємося ця пауза дасть їм можливість краще підготуватися.

Анна Гацько

— На цьому сезон завершено, або ще заплановано якісь старти?

— У деяких спортсменів ще є старти. 10 вересня Андрій Васильєв та Микита Барабанов вирушають на чемпіонат Балканських країн серед юніорів. Триває юнацький сезон. – 19-20  вересня командний чемпіонат України в Луцьку, в ці ж терміни Командний чемпіонат України серед ДЮСШ та СДЮШОР серед юнаків 2007-2008 р.н в Лазурному. З  15 жовтня в Івано-Франківську переснений чемпіонат України серед юнаків 2005-2006 р.н. А у Запоріжжі 11-12 проведемо з нагоди Дня фізкультури і спорту відкриті змагання з легкої атлетики. Вже дали згоду на участь Пологи, Енергодар, Мелітополь збираємось запросити — хочемо переглянути найближчий резерв.

—              Доречі, щодо резерву, чи стартував набір в секції легкої атлетики з початком нового навчального року?

-Так, всі відділення у нас відкрилися, та як і раніше ведеться прийом на безоплатній основі. Всі тренери залишилися у ФЛАЗО, навіть будемо трохи розширятися – виявила бажання спробувати себе в ролі тренера Поліна Шапочка,  вона працюватиме в парі з Анатолієм Володимировичем Кушніруком. Ми дуже вітаємо таке рішення, адже за останній час ми втратили кількох спеціалістів, які перешли працювати до Федерації легкої атлетики України, це Яна Бочарська та Анастасія Ольховникова. Нам їх звісно не вистачає, але ми раді, що вони знайшли своє місце у національній федерації.

Сьогодні у Запоріжжі тренери працюють практично в усіх районах – у Хортицькому районі 92 школа там веде набір Любов Дмитрівна Апанович на Володимир Павленко; у Вознесенському – 71 школа де працює Володимир Іванович Ульянченко; в Олександрівському на базі стадіону «Локомотив» –Галина Онуфріївна Місірук;  в Комунарському районі на базі  школи №7 тренує  Василь Ярославович Боднар;  в Заводському районі  – Микола Іванович Кардач працює на базі  шкіл №33 та 67. Олексій Телегін працює на Бородинському районі, у Шевченківському район є тренер Людмила Степанівна Тиховська, вона тренує на стадіоні «Мотор-Січ».

Ще цього року хочемо охопити інші міста області – Степногірськ, Василівка, Гуляйполе, Токмак – налагодити зв’язки з тренерами. Бо виступати лише однією-двома школами Запоріжжя і Енергодару на чемпіонатах України складно.

Поліна Шапочка

—              А що з місцями для тренувань, чи нема новин про будівництво чи реконструкцію легкоатлетичного стадіону у Запоріжжі?

-Ні таких планів поки не чутно. Поки виходимо з наявної ситуації —  уклали угоду з керівництвом Класичного приватного університету, про продовження тренувань на «Локомотиві». «Мотор-Січ» завжди нам радий і відкритий для легкоатлетів. В кожному районі є оновлений шкільний стадіон, де у нас дитячі групи тренуються, принаймні нас не виганяють.

Продовжується Співпраця з «Sport Life», і  наприкінці вересня-початку жовтня, за допомоги нашого президента Михайла Букрєєва,  ми плануємо поновити тренування, на тих же умовах що і були – безкоштовно для спортсменів. Робимо все що в наших силах, для збереження і розвитку легкої атлетики у Запоріжжі. У нас є перспективні спортсмени, і ми хочемо щоб вони далі росли, переходили з однієї вікової категорії в іншу. Легка атлетика має продовжувати свою славну історію і показувати результат. Запорізькі легкоатлети виступали на всіх Олімпійських іграх, починаючи з 1956 року, маємо свою олімпійську чемпіонку, і олімпійських призерок, є чемпіонка світу з багатоборства, і чемпіони Європи у  нас є! Тож треба тримати марку!

 

 

Олена Назаренко, спеціально для Федерації легкої атлетики Запорізької області.