Людмила Бабак: Складно зосередитися на веслуванні, коли твої рідні в окупації

 

 

Десять медалей виборола збірна Запорізької області на Кубку України з веслування на байдарках і каное, що відбувся минулого тижня в Умані.

Третина нагород на рахунку досвідченої енергодарської веслувальниці, семиразової чемпіонки світу з веслувального марафону,  Заслуженого майстра спорту України Людмили Бабак.

Титулована енергодарська спортсменка здобула дві срібні нагороди в каное-одиночці на дистанціях 500 і 1000 м, та ще одне срібло у складі каное-двійки на дистанції 500 м, в парі з Юліанною Путніною.

Також Людмила мала виступати на дистанції 5000 м в індивідуальній гонці, де мала чудові шанси на золото, але через теракт росіян 28 квітня в Умані, змагання було припинено достроково. Нагадаємо, в останню п’ятницю квітня російська ракета влучила у житловий будинок в Умані, внаслідок чого загинуло 23 людини, в тому числі 6 дітей наймолодшому з яких було 1.5 рочки.

Про те, де тренується спортсменка, поки її рідний Енергодар знаходиться в окупації, та чи складно знаходити мотивацію за таких обставин – Людмила розповіла в інтерв’ю спеціально для Федерації Каное Запорізької області.

 

 

— Людмило, твій рідний Енергодар в окупації ти більше року не була вдома. Наскільки складно тобі в таких умовах тренуватися і моральні сили знаходити, щоб виходити на змагання?

— Насправді дуже складно, тому що це дуже сильно деморалізує, я не можу зосередитися на веслуванні. Я переживаю за рідних — бо вони знаходяться в окупації. Це дуже складно.

— Як провела цей рік, де ти зараз живеш і тренуєшся?

— З липня минулого року я перебуваю в Португалії, зараз приїхала в Україну щоб відібратися в національну команду і далі представляти країну на міжнародних змаганнях.

— Що можеш сказати за підсумками Кубка України? Ти виборола три срібні медалі, ччи задоволена результатом?

— Оцінюю досить непогано, звісно завжди хочеться кращого, але я і цим задоволена.

— Ти вперше виступала в двійці з Юліаною Путніною, як тобі цей дует?

-Дует досить непоганий, але погодні умови зашкодили, до того ж ми тренувалися разом лише двічі до змагань. Але задоволені, що одразу зуміли стати другими — обійшли дівчат які довго працюють в парі. Перспектива у нашої команди є, але цим треба займатися.

— Які задачі ставиш собі на цей сезон?

— Мій пріоритет це марафон, а спринт вже як вийде.

— У  попередньому олімпійському циклі ти казала, що мрієш відібратися і на олімпійських дистанціях теж.

— Ця мрія мене не покидає, але зараз ця вся ситуація не дає мені досить добре зосередитися на спорті.

 

Олена Назаренко, спеціально для Федерації Каное Запорізької області.