Восемь лет условно…

  Известный украинский спортивный журналист Владимир Мыленко о мытарствах запорожского «Металлурга»

 

 

 

 

2003-го року запорізький "Металург" вперше в своїй історії понизився в класі. До того моменту МЗ жодного разу в своїй історії не опускався — лише піднімався. І от цей чорний день настав.

Але в першій лізі запоріжцям так і не довелося стартувати. Сталося банкрутство "Олександрії", місце якої й зайняв в вищій лізі "Металург". Як і чому клуб з райцентра Кіровоградської області раптово (бо ще за кілька турів до кінця сезону-02/03, за словами тренерів та власників, все було в порядку) збанкрутував, ми, звісно ж, так і не дізналися. Але неофіційна інформація говорить про те, що запоріжці елементарно купили собі місце в еліті, заплативши за розформування "Олександрії".

Як би там не було, вищолігова історія "Металурга" продовжилася. Продовжилася для того, щоб зараз, в кінці 2010-го дійти до ситуації, в яку ще років 5 тому мало хто повірив би. Дивіться, що відбувається. Командою фактично керує один із співвласників, а головні тренери виконують ролі зіц-голови на післяматчевих прес-конференціях. Відповідно, ніякий нормальний тренер в Запоріжжя не потикається. Вочевидь, останнім таким був Роман Григорчук, який просто не витримав такої роботи з такими людьми, як Дворєцкій сотоваріщі.

Замість відомого не тільки в місті, але й по всій футбольній Україні Віктора Межейка президентом (точніше, в.о. президента) став Андрій Курганський, якого навряд чи хтось із уболівальників та навіть журналістів знає в обличчя. Це ж, власне, стосується і пана Дворецького, який маніакально боїться, коли його фотографують.

Після короткого "запорізького" періоду "Металурга", коли була зроблена ставка на своїх, доморощених гравців — і це приносило яку-неяку користь, — знов почалися з’являтися низькопробні варяги, причому зараз, на відміну від часів відомого "відкатчика" Грозного, це переважно вільні агенти. Зі зрозуміло яким рівнем майстерності.

І як результат всього цього — зараз "Металург" впевнено займає останнє місце в таблиці, вигравши в чемпіонаті востаннє ще у "Чорноморця". З яким, можливо, запоріжцям доведеться зустрітися в тому турнірі, де вони не робили цього вже 23 роки — в першій лізі.

В чому причина такого нещастя? А причина, любі мої, в тому, що деякі розумні люди намагаються видати за благо. "Надо подсадить на футбол еще одного олигарха" — це якщо однією фразою. Таким олігархом якраз і є Ігор Дворєцкій. Що ж ми маємо зараз?

1) Дворєцкого підсадили настільки, що йому самому захотілось тренувати команду. Що буває, коли дилетант береться не за свою справу — можете бачити в турнірній таблиці. Не завжди президент у якості тренера може добитися успіхів на кшталт пітерманівського виходу в Прімеру.

2) Клуб повністю втратив зв’язок з уболівальниками. Тому я особисто не вірю в будь-який ефект від нещодавнього відкритого листа фанатів МЗ — клубу просто наплювати на це. А те, що колись "Металург" не перейменували в ФК "Запоріжжя", то це тільки тому, що власникам цього було не треба.

3) Гравці, які не можуть змінити клуб (бо "игрок Металлурга не может стоить меньше миллиона" — колись, здається, Силюку була сказана така фраза, бо він прийшов з півмійльйонною пропозицією за себе від "Арсенала" чи "Ворскли") та тренуються під керівництвом аматора, ведуть себе відповідно. Ні про яке професійне ставлення не може бути й мови в таких умовах. Тому простіше пити пиво по генделиках на Малому Ринку чи тусуватися в нічних клубах на Пушкіна.

4) І це — найголовніше. Клуб в руках олігарха став заручником політичної ситуації. Дворєцкій вступив у конфронтацію з новою владою, і тепер пожинає плоди своїх рішень. А разом з ним — і ФК "Металург". Неофіційна інформація говорить про те, що пан Ігор продав майже всі свої активи в Запоріжжі, і, можливо, скоро взагалі зникне з політичної карти міста. Який сенс йому тримати таку дорогу цяьцьку, як футбольний клуб ПЛ?

Недаремно в останній час з’явилися чутки про те, що керівництво клубу не те що не розчароване можливим пониженням в класі, а й навіть матиме з цього зиск — наприклад, зменшення зарплатної відомості. У тій ситуації, яка має місце, це досить суттєво для гаманця ІВД.

Отже, за Дворєцкого-власника та нової, "регіональної" влади Металургу світить в кращому разі місце в першій лізі. Чи можна щось змінити зі зміною самого власника?

В принципі, це досить реально — все з тих же політичних причин. Але постає інше питання — хто візьме клуб? Місто? З новим мером Кальцевим, який є креатурою ПР (і яка неодмінно зробить його мером), це неможливо — про його ставлення до "Металурга" відомо давно. Обласна влада, яка також "регіональна", навряд чи візьметься за цю ідею.

Якісь впливові бізнесмени? Таких, крім Черняка, в Запоріжжі, здається, немає. А сам горілчаний король навряд чи справді горить бажанням стати власником клубу — в усякому разі, його закиди до ІВД говорили про те, що людина просто хоче попіаритись. Крім того, у нього самого зараз далеко не найпростіша ситуація — про яку може говорити, наприклад, масса чорного піару у вигляді листовок на вулицях міста.

Але навіть якщо якийсь потенційний власник і знайдеться — то це, скоріш за все, буде означати зміну назви клубу. До традицій у нас не звикли прислухатися, а от використати клуб як рекламну площу — чом би й ні. Крім того, якщо вже за "Металург" візьметься міська чи обласна влада, то для неї проєкт ФК "Запоріжжя" буде значно цікавішим з погляду все того ж піару.

Отже, можна з великим відсотком упевненості говорити про те, що земне життя футбольного клубу "Металург" (Запоріжжя) підходить до завершення — як в елітному дивізіоні, так і взагалі. Очевидно, що через 8 років після "відкупленого" вильоту "Металург" таки спікірує в першу лігу. І дуже символічним є той факт, що зараз на першому місці в першій лізі знаходиться (а також є одним з претендентів на вихід до ПЛ) саме ПФК "Олександрія", що виник на руїнах тої першої "Поліграфтехніки"/"Олександрії". За все в житті треба платити свою ціну. Особливо коли ти не зміг нормально розпорядитися тим шансом, який тобі випав (нехай навіть і таким брудним способом).

 

 

Блог Володимира Миленка