У другий день Чемпіонату Європи з легкої атлетики в Римі в кваліфікації бігу на 400 метрів змагалася запорізька легкоатлетка Катерина Карпюк. Її результат 53,06 був шостим у забігу і не дозволив вийти до півфіналу. Що не вдалося сьогодні в Римі, атлетка розповіла кореспондентці Жорсткої Атлетики у мікс-зоні.
Катерино, здалося що сьогодні тобі було важко бігти.
Насправді? А я думала ви не помітили (сміється, – прим.ред). Так, дійсно під кінець трохи вставило. Це така специфіка 400 метрів, що коли спекотно – заливає сильніше. Хоча останній мій біг на чемпіонаті балканських країн був дуже класним. Я пам’ятаю ті відчуття: на останніх 100 метрах класно набігала, але там був один нюанс – це був пізній старт, був дощ, прохолодно тому мені легше біглося. А тут спека дає своє, хоча у мене постійно на голові була холодна пов’язка, лід, вода… Ще нас потримали перед стартом хвилин 5 на сонці, і це в мінус до мого результату. Але я не скажу, що це сильно вплинуло. Щось я не можу ніяк з 53 вибігти, це найбільше мене розчаровує, що так близько, а я товчусь-товчусь, і ніяк не можу подолати цю планку. Але зараз лише початок сезону бажання є, план є, тренер є, попереду багато стартів. Потрібно лише щоб все зійшлося.
Які враження від Чемпіонату Європи саме в Римі?
Я обожнюю Італію, що б тут не відбувалося – мені все подобається. Навіть цей запах який навколо, тут скрізь ростуть хвойні дерева, я обожнюю цей запах, він мені нагадує дитинство в селі. Я люблю цю їжу, все що продається в магазинах, у мене багато друзів з Італії, я в команді італійського менеджера – ну просто все подобається.
Але, як вже казали наші старші тренери, організація не дуже. От, наприклад, ми позавчора їздили на тренування, і нас не пустили на два стадіони з трьох. Був автобус, був розклад, а пояснень чому не пускають – не було. І ми змушені були вимагати автобус який би нас відвіз на стадіон, і робили тренування на третьому стадіоні.
В перший день не було води, мені довелося бігти в супермаркет купляти. Такі наче і нюанси, але вони є. Сьогодні я за півтори години виїжджала на старт, тому що будь-що може статися – в Римі шалені затори. Але я не буду жалітися, це Італія і я люблю Італію!
Ти також в складі жіночої естафети, знаєш вже – будеш виступати чи ні?
Так, я в списку естафети 4х400 жіночої. Але у нас в команді так заведено, що не кажуть склад і етапи аж до самого бігу. Ми розминаємося всі, пробуємо всі етапи, передачі, і тільки перед колрумом ми дізнаємося склад. Маючи досвід бігу в естафеті багато років, я собі це пояснюю так – різні були дівчата в команді, хтось ображається, дівчата всі емоційні… напевно щоб зберегти наші нерви і стосунки в команді нам тримають інтригу. Але я звикла до цього – є якийсь азарт!
Текст і фото: Жорстка Атлетика
