Лідери українського багатоборства – Анна та Олексій Касьянови активно готуються до нового сезону. Втім плани досвідчених спортсменів значно сплутав коронавірус – обоє стали жертвами підступної хвороби, як раз тоді, коли треба було вирушати на перший передсезонний збір до Португалії. Про те, як проходить відновлення, як вплинула хвороба на графік зборів та змагань, і які цілі стоять на літній сезон – прес службі ФЛАЗО розповіла Заслужений майстер спорту, чемпіонка світу з багатоборства (2013) Анна Касьянова.
-Анно, спочатку давайте пригадаємо зимовий сезон, задоволені ним?
-Зимовим сезоном я задоволена, а те, що вийшло ще й виграти чемпіонат України – вдвічі приємніше! Навіть не сильно налаштовувалася на види, на результат – а вийшла сума доволі непогана! Олексій планував зимовий сезон пропускати, щоб раніше стартувати у літньому, ось цього тижня мали їхати на змагання до Італії. Але так вийшло, що зиму пропустили, і поки що не розпочинаємо літні змагання.
— Причиною став коронавірус, наскільки він зіпсував ваші плани?
-Ми мали вилетіти до Португалії в березні, планували збір до 12 квітня. Та раптом захворіли. Льоша дуже сильно — ми так переживали, питання стояло вже навіть не про професійний спорт, а про те, хоч би взагалі зі здоров’ям було все в порядку. Я перехворіла в легкій формі. Потім Льоша став одужувати, і ми вирішили все одно вирушити на збори. Коли почали одужувати, то зрозуміли що відновлюватися можна, і треба тренуватися, щоправда невідомо на який термін поки віддаляються старти. Тож ми вилетіли в Португалію, провели там 20-денний збір.
Не думали, що так швидко почнемо форму набирати, все ж таки у Португалія якесь таке повітря і атмосфера, що навіть після такої важкої хвороби одне-два тренування, і почали відчувати що сили повертаються. Звісно, ретельно контролювали стан здоров’я — і пульс, і серцебиття, поки що не зовсім норма, але по силовим показникам вже все повернулося.
Набрали форму. В останній тиждень навіть побачили оптимістичні прогнози на сезон. Адже після хвороби ми дуже переживали – як витримає навантаження серце … Коли бачили, як Олексій просто згасав на очах – про спорт вже й гадки не було. Але зараз налаштовуємось на чемпіонат, і виступати в повну силу. Звісно поки види пов’язані з витривалістю важко даються – 400 м, 1500 м, але будемо старатися збирати всю програму багатоборства.
-Важко було виходити на тренування після коронавірусу?
-Так, невідомість завжди лякає. Якщо вже знайома хвороба чи травма, і ти її лікуєш, знаєш чого очікувати – пару тижнів не бігати, процедури. Навіть якщо відчуваєш біль – впевнений, що він скоро минеться. А тут не знаєш чого очікувати. У всіх різні симптоми, різні терміни для відновлення. Всі лякали, що якщо після хвороби почати тренуватися – вона може повернутися. І ми весь час були в такому очікуванні – потренувалися, пульс перевірили, наче все добре… Але все одно переймаємось як воно далі буде – поки форма мінлива, то вгору то вниз, все у стані невідомості, через це не знаєш чого очікувати. Звісно це великий удар по всьому. Але з іншого боку, коли бачиш як людина хворіє, а зараз вже не просто бігає, а навіть якісь результати на секундомір демонструє – це дуже надихає! І радієш вже кожному показаному часу!
-Як далі готуватиметесь до старту сезону?
-Зараз з Португалії повернулися, тиждень потренуємось вдома. А потім національна федерація пішла нам на зустріч і відправить до Туреччини на два тижні — ще хочеться перед змаганнями швидко побігати на вулиці, бо тут поки що холодно, а в манежі не хочеться готуватися до літнього сезону. Тож зараз поїдемо на ще один коротенький збір. Можна було стартувати в Італії, але через те, що на три тижні відсунувся підготовчий сезон, вирішили відкласти – треба ж базу закласти. Будемо вже стартувати на чемпіонаті України в травні. Багатоборство не можна так вийти і «гоп!» стрибати і бігати швидко. Треба набігати об’єми, базові роботи ми зараз зробили , і от зараз до Туреччини поїдемо виходити на високі швидкості. Не можна різко взяти і побігти. Через те що підготовчий сезон віддалився, через це ми поки лише виходимо на нормальні тренування. Поки все іде за планом.
-Ви з Олексієм постійно тренуєтеся на одній і тій самій базі у Португалії, навіть знаю, що стали її амбасадорами. Що це означає?
-Ми туди приїжджаємо с 2007 року, і коли ми лише почали туди їздити, база була маловідома. Ми підтягували інших українців – розповідали що там добре. Стали можна сказати першопрохідцями цієї бази для збірної України. Нас туди 2007 року запросив Ігор Ліщинський. Там гарна кросова траса, вони там тренувалися, там в принципі для всього гарні умови – і довга і середня траса, і молотобійці сильні приїжджають, і звісно для багатоборства там є всі умови в одному комплексі, не треба нікуди їздити. А до того ж там не лише один стадіон, а й парки, пляж, бо сидіти на одній базі довго – складно. Ми всім розповідали про цю базу, залучили туди багато людей. І на знак вдячності нас зробили амбасадорами цього комплексу — ми маємо право приїжджати і не платити за тренування у комплексі, це суттєва допомога. Ще цікавий момент, туди часто приїздять багатоборці з інших країн — французи зупиняються перед зборами в Південній Африці, нідерландці, німці, іспанець був цього разу разом з нами, це дає можливість поділитися досвідом, побачити хто що робить – це теж великий плюс.
— Ви багато разів відзначали, що для Вашої родини Португалія особлива країна. Знаю, що саме з цією країною пов’язана ваша історія кохання…
— Так, ми завжди багато часу проводили у Португалії. І, мабуть, якби не збори, на яких ми 35 днів були лише вдвох, може ми б не дізналися один одного краще і не були б разом. Там у нас була можливість поспілкуватися, а в України проводити час разом не доводилося. Тому нас Португалія поєднала як родину.
— Коли приїжджаєте туди відчуваєте романтичну атмосферу?
-Цього року вийшли з аеропорту, сіли в машину, як ми це робимо вже 13 років двічі на рік, і Льоша каже: «У тебе нема такого відчуття, наче додому приїхав?». Вже знаємо всі ці вулиці, повороти, їдеш вулицею вітаєшся зі знайомими — приємно! Коли вдома тренуєшся, завжди морально легше. Але оскільки вдома у нас нема баз, доводиться виїжджати. Завжди у від’їзді присутнє почуття, що хочеться додому, а у Португалії вже нема такого почуття. Для нас там легше збір проходить і роботи. Там і клімат хороший, все чудово!
— Який у Вас план змагань на сезон?
— Спочатку Чемпіонат України в травні. Добре, що федерація об’єднала чемпіонат України з багатоборства з командним чемпіонатом України. Наш чемпіонат трохи раніше, і це дає нам можливість виступити і на чемпіонаті , і потім буде ще можливість набрати очки для рейтингу на чемпіонаті Балканських країн. З’являються можливості виступити ще на стартах, дякуємо федерації що вони все так логічно розпланували, і пішли на поступки багатоборцям, дали нам шанс повиступати.
Чемпіонат України виступаємо, а ділі подивимось як воно піде, з такою підготовкою, трохи змазаною.
-Які завдання ставите собі на літній сезон, є бажання боротися за путівку на Олімпіаду?
-Так, звісно наша задача це відбір на Олімпіаду. Це єдина мета, і треба до неї рухатися. Зараз в рейтингу є спортсменки, які навіть 6000 очок не набирають, а вони за рейтингом потрапляють. У них було більше стартів торік, і вони змогли набрати ці бали, дехто ще з результатами 2019 року в рейтингу. А у нас через карантин і стартів небагато, буквально три лишилося, тому буде важкувато. Але ми робимо свою задачу – виступаємо в повну силу, а далі як пощастить. Зараз лише 24 спортсмени проходить відбір, складно потрапити в олімпійський рейтинг.
-В Україні зараз хороша конкуренція серед багатоборок, на скільки це Вас стимулює і підбадьорює?
-Звісно це заохочує! Та я лише за те щоб багатоборство в України було на високому рівні, і підтримувало наші старі традиції , як ми завжди боролися, коли чотири спортсменки на три місця. І я вболіваю, щоб хтось напряму виконав норматив – 6400 очок, гадаю наші дівчата мають шанси. У мене свої задачі. Якщо ще два роки тому у мене було завдання просто багатоборство до кінця зробити, то тут вже амбіції розігралися так, що я претендую на Олімпійську ліцензію! Просто варто ставити високі цілі, щоб було заради чого тренуватися. Бо тренування з багатоборства не дуже легкі, тож я поставила собі велику мету, і буду прагнути її досягти. А там вже як вийде – всі працюють однаково важко, а далі як кому пощастить з формою, щоб не захворіти, багато зовнішніх факторів, як наприклад коронавірус.
Олена Назаренко, для Федерації легкої атлетики Запорізької області
