Перед початком змагань десятиборців на чемпіонаті світу з легкої атлетики, який триває у Досі, Олексію Касьянову вручили бронзову медаль за чемпіонат світу-2009. Десять років тому змагання відбувалися у Берліні.
У 2009 році Касьянов став четвертим, проте після дискваліфікації росіянина Алєксандра Погорєлова піднявся на третє місце.
«Десять років тому у Берліні я не засмутився через те, що був четвертим. Тоді встановив особистий рекорд, і вся кар’єра була попереду, — пригадує Олексій Касьянов. — Коли щойно отримував медаль, думав про те, що її могло і не бути. Перед заключним видом я був сьомим і відразу налаштувався на те, що не буду себе жаліти, адже що сьоме, що восьме, що дев’яте місце… Навіть якщо трішки збавлю темп і покажу не дуже хороший результат, спробувати варто. І тоді зміг піднятися з сьомого на четверте місце, а тепер – з четвертого на третє.
Я завжди на дистанції 1500 метрів відігрував місця. На Олімпіаді-2008 теж піднявся на три позиції – з десятої піднявся на сьому. Насправді, 1500 метрів такий вид, що можна налаштуватися бігти 4.30, а можна – 4,24 хвилини. Складність у тому, що ніколи не знаєш, скільки сил у тебе залишилося і на який результат ти готовий сьогодні. Але намагатися потрібно».
«Коли дізналися про те, що у Льоші буде бронза, це було несподівано, — пригадує дружина Олексія Анна Касьянова. — У нього багато медалей, тому не можу сказати, що не тямила себе від радості, ніби вона перша, але було приємно. Ми дізналися два роки тому, медалі тоді ще не було, як і не було гарантії, що нею нагородять. Хоча нас уже всі вітали. При чому ми приїхали на змагання в Австрію, нас вітають, а ми ще навіть не знаємо про це. І ось через два роки тримаємо в руках медаль, ще й з десятиборства. Це дуже цінно».
«Ми вчора приїхали, вже встигли зустріти багатоборців, з якими виступали і виступаємо. Щойно бачили Ештона Ітона з Бріанною, домовилися разом подивитися змагання, повболівати за хлопців і дівчат. До того ж Бріанна вагітна, ми їх привітали, зможемо поділитися одні з одними досвідом, — розповідають про перебування у Досі Анна й Олексій. – Дивимося на все, що тут відбувається, і самим хочеться змагатися. Всередині арени сприятливий клімат, за схожим розкладом ми виступали на комерційних турнірах. Тож змагатися тут цілком можна. Але ми ще обов’язково повернемося.
За кого вболіватимемо? За найсильніших. Той, хто більше попрацював, хто сильніший мізками, той і переможе».
