Запорізький легкоатлет став бронзовим призером чемпіонату світу через десять років після змагань

 

В несподіваному амплуа був представлений титулований запорізький багатоборець Олексій Касьянов, на командному чемпіонаті Європи, що проходив в Луцьку. До титулів дворазового віце-чемпіона світу з семиборства, додалося звання бронзового призеру чемпіонату світу з десятиборства. Виявляється, нагорода знайшла українця через десять років після змагань. Через дискваліфікацію за допінг росіянина Олександра Погорєлова, який був бронзовим призером на чемпіонаті світу з десятиборства 2009 року (Берлін), нагорода за третє  місце автоматично перейшла до колекції Олексія Касьянова, який на тих змаганнях посів четверте місце. Ми запитали у спортсмена, які емоції викликав такий поворот подій.

Та сама бронза чемпіонату світу в руках Олексія Погорелова

-Чесно кажучи офіційної інформації я поки що не отримував,  і сам не питаю.

— А коли дізналися, що стали бронзовим призером чемпіонаті світу, що відчули?

— Я вже не можу пережити ті емоції, але я виступав, кайфував на тих змаганнях, показував всі хороші результати. Потім ще були  у мене медалі. Тому не можу сказати, що зараз у мене якийсь захвати, чи емоції. Приємно мабуть буде, якщо отримаю медаль. Але поки що не пережив той момент.

В профілі Олексія Касьянова на IAAF вже зазначено 3 місце чемпіонату світу 2009

-А тоді 2009 го, коли зупинилися за крок від медалі, на четвертому місці, це було дуже прикро?

-Ні. А ви згадайте ще українського багатоборця, який був вище четвертого місця на чемпіонаті світу? Я вважаю що в мене кар’єра склалася,  є нагороди, є досягнення.

-В багатоборстві четверте місце не часто буває, це дуже складний вид спорту, — додає дружина спортсмена, чемпіонка світу з семиборства Анна Касьянова.

 

Олексій Касьянов на чемпіонаті світу 2009 року в Берліні

— А на офіційному рівні з нагородою вже вітали вас?

-Вітали на змаганнях в Гьотцисі, в Таленсі, вітав якийсь посадовець з IAAF в інтернеті. Але поки якихось емоцій з цього приводу немає. Можливо, якщо потримаю саму медаль в руках, якісь приємні відчуття переживу. Але поки – нічого не відчуваю.

 

Олена Назаренко