Головний тренер 9-тиразового чемпіона України запорізької Козачки-КПУ Олена Жержерунова розповіла сайту ФБУ про готовність команди до старту у прийдешньому сезоні Жіночої Суперліги.
Її підопічні після тривалої перерви знову позмагаються в елітному дивізіоні українського жіночого баскетболу.
— Думаю, про те, що ми можемо вже у першому сезоні після свого повернення поборотися за титул чемпіонок, говорити щонайменше зарано. Те, що ми не будемо дівчатками для побиття – це 100%. Будемо будь-якій команді давати бій. Але про чемпіонство? До нього не готові ані гравці, ані я, як головний тренер.
— Задоволені результатами передсезонних спарингів?
— У нас не було можливості грати з командами Суперліги. У нас спаринг-партнером була команда хлопців 2003-го р.н. з ДЮСШ-12. Вони успішно виступають у ВЮБЛ, ніколи з Топ-8 не випадають.
— Склад команди посилився?
— Прийшла Вікторія Ковалевська з Рівного. Вона – бронзова призерка чемпіонату у Жіночій Суперлізі. Також поповнила наші лави Світлана Радіонова, яка у попередньому сезоні грала за команду Суперліги ХАІ. І ще Вікторія Федоренко – починала у Київ-Баскеті, а потім грала у БК Франківськ.
— Достатньо провели тренувань, щоб досягти певного рівня командної взаємодії?
— Завдяки допомозі Федерації Запорізької обл. і особисто її голови Валерія Елькінсона ми провели дуже гарні збори у Бердянську, і вже тут на місці провели шість контрольних ігор з хлопцями. В останніх іграх почала вже з’являтися командна хімія – гравці починають відчувати одна одну, якісь зв’язки награвати, більш-менш задоволена підготовкою.
— У першому турі ви приймаєте Рівне, спробуєте стартувати з перемоги?
— Це дуже сильний суперник. Ми проведемо цей матч у реконструйованому Палаці спорту Юність. Очікую дуже непростої гри, бо прийдуть люди, арена велика, усі скучили за жіночим баскетболом у Запоріжжі. Тим більше на такій арені гратимемо – з нашого боку передчуваю нервозної гри, на 100%. Чимало чинників – старт у Суперлізі, оновлена шикарна арена. Ми вже проводили на ній деякі спаринги з хлопцями, вже відчули паркет. Скажу вам, вона надихає (посміхається – ред.).
— Енергетика, атмосфера цієї зали вже вам знайомі, до кілець пристрілялися?
— Не можу сказати, що пристрілялися, бо це були тільки наші контрольні ігри. Основна наша арена – це зал КПУ. А до великої зали ми зайдемо безпосередньо перед матчем. Вже тоді обстріляємо кільця.
— Ви прогнозуєте, що гра для вас буде нервозною, як позбавитися надмірного хвилювання знаєте?
— Навіть не знаю. Думаю, рецепт – це підтримка вболівальників. Але ж перед ними несемо значну відповідальність за результат, маємо виправдати їхні очікування. На великій арені, перед великою аудиторією ти не маєш права погано грати. Це я говоритиму своїм дівчатам. А як складеться? Хочє досвідчені гравці, але ж команда молода. Тому будемо дивитися.
— Але ж якщо перші кидки виявляться влучними, то й дівчата заспокояться?
— Думаю, багато чого залежатиме від дій у захисті, зможуть зіграти уважно – наберуться впевненості, поведуть гру. Тоді і у нападі усе вийде.
