Головний тренер команди Запорізького класичного приватного Університету, яка виграла СБЛУ, Олександр Скутєльник успішно склав практику. Цього року він закінчує цей ВИШ (факультет фізвиховання). Перемога у фіналі СБЛУ і на захист Диплому цілком тягне.
— Фінал – це завжди складні ігри і обидві команди налаштувалися дуже серйозно. Рахунок після першої половини 23:23 говорить сам за себе. Хто зіграв краще у захисті, той і переміг. Я хлопцям сказав у перерві: якщо ми пропустимо так само або ще менше, ми переможемо. Так і сталося, ми пропустили ще менше. Запорукою нашого успіху є надійність у захисті.
— Ці хлопці, які виграли фінал, вони студенти денного відділення?
— І я студент КПУ. Я навчаюся у цьому ВИШі, хоч працюю в Азовмаші.
— Ви вчитеся у Запоріжжі і підібрали собі команду?
— Я не підбирав команду. Мене керівництво Університету, оскільки не було тренера, запросило провести з командою фінальний тур. Я приїхав, ми за кілька днів провели, скільки встигли, тренування. Я розумію, що важко було щось кардинально поміняти, але тим не менш. Ми потренувалися, приїхали і виграли.
— Усе робили з чистого аркушу?
— Практично так. Щоправда є нюанс – у нас 4 хлопця грають в Азовмаші, тому було дуже просто. Мені було простіше донести хлопцям те, що я від них вимагаю і хочу бачити.
— І ці хлопці з Азовмашу швидко знайшли спільну мову з рештою команди?
— Звичайно, вони провели увесь сезон разом. Хочу подякувати хлопцям, ми вшістьох – усімох відіграли п’ять ігор за п’ять днів.
— Сьогодні після перерви боротьби вже не було.
— Так, ми переламали хід гри. Були впевнені у перемозі. Адже найголовніший матч, вважаю, зіграли у півфіналі. Я сказав хлопцям: хто його виграє, той стане чемпіоном. Бо ЗНТУ – дуже сильна команда. Запорізьке дербі виграли ми. І я потім сказав хлопцям – у фіналі ми можемо програти тільки самі собі. Тим більше у підгрупі ми вже грали з ХПІ і виграли у них з різницею у 23 очки. Чогось нового я від них не очікував.
— Хлопці знають про ваше славетне баскетбольне минуле?
— У мене з усіма склалися нормальні робочі стосунки. Спільну мову знайшли дуже швидко. Я одразу ж сказав – залишаються ті, хто мені довіряють, бо я теж довіряю кожному з вас. Ми потиснули руки і далі у нас пішла робота на результат.
— А ви на кого вчитеся?
— У мене друга освіта. Фізвиховання закінчую, а перша освіта – юридична. Отже зараз по професії вчуся.
— Диплом дозволить стати повноцінним тренером.
— Думаю так. Днями склав держіспит.
— А тут захистили диплом!
— Практику склав (посміхається — ред.).
Прес-служба федерації баскетболу України