Блог Владимира Мыленко
Розпочинаю серію текстів на кшталт підсумків першої частини сезону. Звісно, з останнього, 16-го місця.
Отже, Запоріжжя. "Місто з давніми футбольними традиціями", як люблять говорити деякі персонажі. Наприклад, з традиціями невильоту в нижчі ліги. Дійсно досьогодні "Металург" за всю свою (і навіть передметалургічну) історію тільки підвищувався в класі. В сезоні 02/03 це вже майже сталося — але чарівний чемоданчик, що знищив цілий клуб (ФК "Олександрія"), врятував вже затонулий корабель.
Історія повторилася. Причому повторилася уже у вигляді фарсу, як то завжди буває. Бо принаймні телефонного права в тому сезоні ще не було. Або якщо й щось таке мало місце, то не в таких масштабах. Зараз вже всім навіть набридло сміятись з цих "тренерів" та "Найголовнішого Тренера". Вочевидь за останні роки лише один Роман Григорчук не працював у телефонному режимі. Що й принесло свій результат.
Той самий, якого не вистачає зараз. Кілька виграних матчів (частина з яких можливо, не є самостійними перемогами, а елементом цікавої футбольної гри "три в три") в кінці першої частини кардинально не змінили диспозицію. "Металург" на останньому місці і, скоріш за все, там і залишиться. Я вже писав про те, чим обертається для команди останнє місце в першій частині сезону за нинішньої асиметричної формули проведення турніру.
Статистика промовляє сама за себе — врятувалася лише одна команда, яка взимку пережила дуже і дуже серйозну, навіть скажу так — кардинальну реконструкцію. Чи вистачить розуму у керівників "Металурга" піти на таку реконструкцію? Чи хоча б запросити нового Григорчука — якщо такий знайдеться і захоче прийти в Запоріжжя?
Звісно, шансів у цієї команди — саме команди, про тренерів говорити немає сенсу, бо власне немає і тренерів — малувато. Літнє підсилення виявилося майже непотрібним, хоча іноді окремі персонажі на фоні місцевих гравців виглядали навіть і пристойно. Зимова селекція навряд чи буде продуктивною, скоріше, продадуть когось із тих, про кого вже говорили (Аржанов, Польовий, Невмивака, Вернидуб). Власне, це й буде означати, що слова керівництва про те, що вигідніше вилетіти в першу лігу, є правдивими. Оскільки логічно послабивши команду (не продавати Степаненка та Кривцова було злочином — тут і чималі гроші, і перспектива самих гравців, які у Запоріжжі б просто запліснявіли), натомість ніким її не підсилили.
І, на жаль, це стосується не тільки придбань, а й власних вихованців. Десь вони нібито зникли — чи то школа перестала продукувати кваліфікованих випускників, чи то випускникам нецікаво прогресувати і самовдосконалюватись в нинішніх умовах. Скоріше друге, але й першого виключати не можна.
До всього цього додався ще й політичний фактор — Ігоря Дворецького, який підтримував чинного на момент початку чемпіонату і виборчої кампанії мера, суперника "вічного лузера" від Партії Регіонів, за це добряче покарали, йшлося навіть про можливість його цілковитого зникнення із запорізького горизонту. Можливо, результати виборів мера дещо змінили цю картину, але навряд чи аж так радикально. Хоча "Металург" може залишитись власністю Дворецького — а не скажімо піти свіжим шляхом "Іллічівця", що все-таки дещо краще (як мінімум для фанатів).
Отже, шансів на спасіння у "Металурга" дуже і дуже мало. Вочевидь, майже все буде зрозуміло вже після першого матчу навесні. Якщо ахметівський "Іллічівець" виграє — то відіграти 11 очок (скоріш за все, і "Кривбас" у "Оболоні", і тим паче "Зоря" у "Волині" свої матчі виграють) за 10 турів буде вже нереально. І чекати на те, що хтось розвалиться — теж. Кварцяний майже забезпечив собі місце в еліті, "Севастополь" і так в зоні вильоту, "Оболонь" хоч і скромно живе, але там є тренер, який дає результат. Про ахметівські "Зорю" та "Іллічівець" і говорити годі. Залишається "Кривбас", але навряд чи він в другому сезоні поспіль буде випробовувати долю.
Отже, чекаємо матчу з "Іллічівцем" і робимо висновки. Поки що виглядає на те, що вони будуть невтішними.
http://vmylenko.livejournal.com
