Интервью с игроком "Ферро-ЗНТУ"
Звістка про те, що один із провідних гравців «Ферро-ЗНТУ» Олександр Шапошников через травму не зможе допомогти своїй команді у півфінальній серії плей-офф із маріупольським «Азовмашем», буквально приголомшила прихильників запорізького клубу. Щоправда, під час домашніх матчів Олександра можна було побачити на лаві запасних, тож одноклубники відчували його моральну підтримку, А от коли вони відправилися на матч до Маріуполя, Шапошников опинився на лікарняному ліжку, оскільки стан спортсмена вимагав хірургічного втрачання.
Після операції минуло кілька днів, і Олександр погодився дати ексклюзивне інтерв’ю для офіційних сайтів Суперліги та БК «Ферро-ЗНТУ».
— Олександре, яким чином ти потрапив у таку халепу?
— Під час тренування напередодні першої гри з «Азовмашем» в мене сталося зіткнення з двома одноклубниками, один з яких знаходився переді мною, інший – позад мене. Відчув страшенний біль, а коли пройшов обстеження, вердикт лікарів був невтішним – розрив зв’язок між ключицею та лопаткою. Консультував мене завідувач відділення травматології та ортопедії клініки «Мотор Січ», кандидат медичних наук Вадим Миколайович Чорний. Він сказав, що люди з подібними травмами живуть і без операції, але в моєму випадку вкрай потрібне хірургічне втручання, інакше біль пройде, а рух буде обмежений, тобто обсяг роботи зменшиться. Тоді б у мене виникали серйозні складнощі, зокрема при здійснені передачі м’яча.
— Операція була тривалою?
— Вона тривала майже годину. Довгим був процес анестезії, під час якого застосували голкотерапію в область шиї. Прикольне відчуття. Потім ввели наркоз, і я відключився. Прокинувся, коли операція ще тривала. Бачу, наді мною схилилися хірург Вадим Валерійович Малишев, його асистенти. Запитую: «Вам не заважає те, що я не сплю?» А вони сміються: «Та ні, отримуй задоволення!». Мені зшили порвані зв’язки, зміцнили їх лавсановими нитками. Біль я відчув лише чотири години по тому, коли дія наркозу припинилася. Протягом двох діб почувався некомфортно, а зараз єдиною незручністю є те, що лівою рукою не можу поворухнути – її утримує спеціальна пов’язка.
— Які подальші прогнози лікарів?
— Обіцяють через три тижні шов зняти. До речі, він у мене — косметичний, ниток майже не видно. Реабілітаційний період триватиме три місяці. У цей час я неодноразово навідуватимуся до столичних фахівців.
— Що ти відчував під час домашніх матчів півфінальної серії, перебуваючи на лаві запасних?
— Це було відчуття нереалізованих можливостей. Звичайно, хотілося допомогти хлопцям, але що я міг поробити? До речі, у двох запорізьких домашніх матчах «Азовмаш» діяв за схожою тактикою. І якщо в першій зустрічі висока результативність наших Стівена Бьортта і Чарльза Томаса не завадила маріупольцям вирвати перемогу, то в другій грі загроза кільцю гостей надходила від усіх гравців, що знаходилися на майданчику. І це принесло успіх.
— Хто сповіщав тебе про результати матчів у Маріуполі?
— Мій батько. Він їздив на обидві гри, весь час телефонував мені. Виходив на зв’язок і лікар нашої команди Андрій Семенов, який цікавився моїм станом. Жалкую, що «Ферро-ЗНТУ» не пробився до фіналу.
— Твоє передчуття напередодні серії матчів плей-офф із БК «Київ» за «бронзу» чемпіонату?
— Не помилюсь, якщо скажу, що на моїх одноклубників чекає важка боротьба у всіх без винятку іграх. Для киян третє місце – за щастя. Тож навіть у домашніх матчах легких прогулянок для «Ферро-ЗНТУ» не буде. Щоб переконатися в тому, досить проаналізувати статистику півфінальної серії БК «Київ» із земляками з «Будівельника», хоча останній і переміг у серії з сухим рахунком 3:0. Втім, якщо шанс завоювати «бронзу» в нашої команди є, треба скористатися ним.
— Ти сказав, що реабілітаційний період триватиме три місяці. Отже, ти приступиш до активних тренувань лише в середині серпня? Як ти вважаєш, це завадить тобі зустріти наступний сезон у всеозброєнні?
— Навіть якщо мені не пощастить взяти участь у першому навчально-тренувальному зборі, де закладатиметься фундамент загальної витривалості, я зможу самостійно займатися біговою підготовкою. Вправи з гантелями для здорової руки теж ніхто не відміня
в. А загалом, рівень підготовленості того чи іншого гравця великою мірою залежить від бажання людини…
— Залишається побажати, щоб тобі цього бажання не бракувало!
— Дякую!
Інтерв’ював Аркадій КОПЕЛІОВИЧ, прес-аташе БК «Ферро-ЗНТУ»
