Интервью с капитанов дублирующего состава «Ферро» Кириллом Викторовым
— Кириле, в Інтернеті я знайшов таке визначення твого імені: «Перший у навчанні та іграх. У спорті Кирила приваблює можливість проявити свої знання й здібності. Істина для нього – на другому місці». Наскільки така характеристика відповідає твоїм особистим якостям?
— Тут про мене йдеться лише частково. Якщо в улюбленій грі в мене виходить лідерство, то в навчанні я до відмінника не дотягував – не вистачало часу. А щодо істини, то вона має бути на першому місці.
— Кириле, ти – вихованець відомої в Запоріжжі тренерської дистанції. Скажи, чому тебе навчив Володимир Кирилович Рева, а чому – його син?
— Мені поталанило з наставниками. Ази баскетболу я пізнавав під орудою Олексія Володимировича, а його батько навчив мене практично всім нюансам гри. Це вже було в команді «Ферро-2», до якої Володимир Кирилович запросив мене ще школярем. І той ігровий досвід, який я отримав на рівні першої вітчизняної ліги, став потім у нагоді.
— Як давно ти відвідуєш матчі за участю «Ферро»?
— З десятирічного віку, як тільки-но почав займатися в дитячо-юнацькій спортивній школі. Щоправда, нинішній керманич «Ферро-ЗНТУ» Кирило Большаков на той час уже завершив свої активні виступи, а от гру інших лідерів тих часів Кирила Погостинського і Олександра Пащенка я бачив і був у захваті від неї.
— Обидва Кирила – Большаков і Погостинський – свого часу були капітанами «Ферро»? Це налаштовує на думку, що твоє ім’я – капітанське. Чи бачиш ти в майбутньому себе в цій ролі?
— Для початку треба потрапити до «основи». Про це всі дублери мріють, і я – не виняток.
— Максим Козловець уже брав участь у матчах головної команди клубу. Чи не заздриш йому?
— Максим – центровий, а я – перший номер, атакуючий захисник. На цій позиції в «основі» виконавців вистачає.
— А яку ланку резервного складу вважаєш найсильнішою?
— Важко сказати, адже всі вони добре укомплектовані. У нас вправні центрові – Славко Череповський і той же Максим Козловець. Вистачає й форвардів, і перших номерів. Практично кожен гравець стартової п’ятірки й навіть деякі запасні здатні набрати протягом матчу до 15 очок. Намагаємось дотримуватись комбінаційної, командної гри. Та, якщо хтось впіймає фарт, ми, звичайно, граємо на нього.
— У минулій першості дублерів ти теж чимало часу проводив на майданчику, але не відзначався високою результативністю.
— Нині ми віддаємо перевагу командній грі. А тоді в нас були два чітко визначені лідери – Яків Змитрович і Стас Овдєєнко, і вся гра будувалася під них.
— Кириле, складається враження, що дублери «Ферро-ЗНТУ» поставили собі за мету здобувати очки синхронно з «основою». У вас навіть показники результативності схожі, а пропустила молодь навіть менше за досвідчених одноклубників.
— Ми таку мету не ставимо, до того ж матчі дублерів традиційно відбуваються в першій половині дня. Тож «основі» доводиться «наздоганяти» нас. Головне для нас – виграти якомога більше матчів і бажано з великим відривом.
— Який з матчів був для тебе найскладнішим?
— Гра з БК «Київ». Тим приємнішою була перемога.
— Скажи, обов’язки капітана – це великий тягар?
— Якогось додаткового навантаження я не відчуваю, а от відповідальність має місце. Насамперед, за дисциплінованість особисту й моїх одноклубників, без чого неможливо досягти поставленої перед нами мети – посісти перше місце.
— Хто твій кумир у нинішньому складі першої команди «Ферро-ЗНТУ»?
— Олександр Рибалко. Подобається також, як грає Георгій Кондрусевич, американські легіонери. Загалом наша перша команда демонструє високу культуру паса й набагато видовищну гру, ніж торік як у захисті, так и в нападі,
— Завершуючи нашу розмову, не можу не поцікавитись твоїми планами на перспективу. Ти закінчив інженерно-фізичний факультет ЗНТУ, маєш кваліфікацію фахівця ливарного виробництва. З цією професією й пов’язуєш своє майбутнє?
— Цей диплом у мене, як кажуть, про запас. Якщо ж буде можливість і час, намагатимусь отримати ще одну вищу освіту – за спеціальністю фізична реабілітація.
З досьє
Кирило ВІКТОРОВ народився 11 квітня 1987 року в Запоріжжі. Закінчив ЗНТУ. Вихованець тренерів Олексія і Во
лодимира Реви (СДЮШОР № 12). Срібний призер чемпіонату України серед юнаків (2004 р.). У «Ферро-ЗНТУ» — з 2004 року. Кандидат у майстри спорту. Зріст – 185 см.
