Відкритий чемпіонат області з кіокушин-карате зібрав у Запоріжжі представників 17 областей України

 

В спорткомплексі ЗНУ відбувся відкритий чемпіонат області з кіокушин-карате, на який з’їхалися представники бойового мистецтва від мала до велика із 17 областей України

На татамі вийшло кілька сот бійців – переважно, це були діти, адже вони займаються карате починаючи вже з 4-6 років. Тож вікових та вагових категорій, серед яких і розігрувалася першість, було аж 61 — від спортсменів-початківців до тих, хто вже досяг високого дану та має чорний пояс.

Довідково

Карате («порожня рука») — японське бойове мистецтво, яке складається із системи захисту та нападу. Так, досвідчені майстри можуть розколоти кулаком брилу льоду, чи ударом ноги рознести вщент брус з соснової деревини товщиною 15 см, або розбити ліктем чи головою стопку покрівельної черепиці. З 2020 року — це буде олімпійський вид спорту.

Директор департаменту сім’ї, молоді та спорту ЗМР Павло Бланк:

— Запоріжжя вже не вперше приймає відкритий чемпіонат області і цього разу до нас завітало близько 300 спортсменів. Кількість учасників лише підтверджує те, що цей вид спорту розвивається і популярний серед молоді. В нашому місті версія кіокушин карате має найбільшу кількість прихильників – близько 1200 спортсменів, — зазначив Павло Сергійович.

А от, як розповів Назар Калюжний, що привів на змагання племінника Максима Нікітіна, цей вид спорту вони вибрали тому, що хлопець по життю боєць і займається карате вже третій рік. Максиму подобається займатися карате і уроки, при цьому, встигає робити.

— Мені більше подобаються самі тренування, а ось виходити на бій не дуже люблю, — признається хлопчина.

Однако, як говорить дядько, Максим з кожним роком прогресує в спорті — чоловік з нього зростає. А на заняттях їх навчають самоконтролю та дисципліні.

Соня Євглевська, 9 років, ЗОШ №66 (карате займається 4 роки).

У дівчинки вже синій пояс і вона виступала навіть на чемпіонаті України в Дніпрі.

— Тренуюсь 4 рази на тиждень. Спочатку йде розминка, а потім ми стаємо в бої. На змаганнях я спершу програвала в перших же боях, але потім у мене доходило до 3-5 боїв і почала займати перші місця. За звичай, нас ставлять в спаринг з дівчатками, але іноді доводиться і з хлопцями битися.

— А в школі вони тебе за коси смикають?

(сміється) — Ні. Мене тепер в класі опасаються.

Довідково

У бойових мистецтвах існує система градації поясів за кольором, що означає ступінь підготовки рівня спортсмена. Першим йде білий, потім оранжевий, синій пояс і так до чорного — це ступінь майстра.

Президент обласної федерації кіокушин-карате України Олександр Безбородько розповів, що це традиційні, знакові змагання, які перед чемпіонатом України та Європи  займають гідне місце. Адже в Запоріжжя приїзджають кращі бійці країни і тут  відбувається відбір до збірних області та України.

Чи не збираються каратисти скидати владу?

— Олександр Геннадійович, ви старий боєць і пам’ятайте, що в союзні часи карате було заборонено. Як ви, ним займалися?

— Тоді закони про заборону карате приймалися двічі і багато моїх знайомих із Запоріжжя навіть відсиділи за це певний термін. Пам’ятаю, в 70-80-ті роки органи дізнавалися де ми займаємося, приїжджав автобус і нас забирали з тренування не даючи навіть переодягтися. Всих везли в міське УВС де до ранку допитували чи не збираємося ми скидати радянську владу, для кого готуємо бойовиків і т.і. Тому нам доводилося тренуватися в закритих умовах в школах, підвалах і в нічний час, — пригадує Олександр Безбородько.

Між іншим

Фахівці вважають, що карате, це високоінтелектуальний вид спорту, яким займаються люди, що захоплюються сходом — лікарі, інженери, вчителі… Вони мислять і бачать на три кроки вперед. Філософія, яка оточує карате, володіє якимсь магічним компонентом, який привертає людей. Це, як щось незвідане.

Охоронець з «Бартоломео» 30 років в карате

Валерій Ткачов з Дніпра, представляє клуб «Сентокі» (Новомосковськ), має 3 дан і чорний пояс.

Строкову службу він проходив в спецпідрозділі і після цього з 1993 року продовжив заняття єдиноборствами. За цей у чоловіка повністю змінився внутрішній світ — стало іншим спілкування з людьми, як і погляди на життя.

— Коли виходиш на татамі, то переступаєш межу, яку проста людина не зможе переступити. Через все це потрібно пройти. Це постійні тренування, як мінімум, три рази на тиждень і велика праця, — говорить Валерій.

— Чи доводилося в житті застосовувати прийоми для самооборони?

— В 2014 році я пройшов АТО перебуваючи в добробаті і кіокушин-карате не раз рятувало мені життя. Адже я був набагато витривалішим від інших бійців.

— Зазвичай, такі люди як ви, на замітці у органів чи кримінальних структур. Вам пропонували роботу з досвідом бійця?

— А я і зараз працюю в охороні готельного комплексу «Бартоломео» міста Дніпра. Я професійний охоронець і маю відповідний диплом. Займаюся не тільки кіокушин, але і російським стилем та тайським боксом, — підкреслив гість з Дніпра.

Правда, в першому ж бою, він програв менш титулованому спортсмену із Мелітополя. Можливо, це був не його день.

Не менш запеклі поєдинки відбувались і на двох інших татамі – спортсмени намагались в голову суперника не бити, а лише відпрацьовували по корпусу та ногам. Проте розбиті носи теж були – це карате.

В підсумку, командна першість за представниками Запоріжжя, потім Мелітополя, і третє місце посів спортивний колектив із Дніпра.

 

Юрій ХАРЧЕНКО, фото Володимира ШЕРЕМЕТА