Наставник «Ферро» рассказал о своей новой работе
З іменем Кирила Большакова пов’язані найкращі сторінки в історії «Дніпра». Саме під його керівництвом жіноча дніпропетровська команда здобула своє єдине золото в чемпіонатах України. Трапилася ця подія у 2007-му році, після чого вище другого місця «Дніпро» не піднімався.
Втім, срібні нагороди дніпропетровські баскетболістки вигравали з іншими наставниками. У ході сезону 2007/2008 Кирило Большаков змінив жіночий «Дніпро» на чоловічий, а восени 2008-го став біля керма запорізького «Ферро». Саме запорізький клуб зараз очолює турнірну таблицю чемпіонату України серед чоловічих команд і вважається чи не головною сенсацією турніру.
В той самий час майже рідний для Большакова жіночий «Дніпро» опинився у доволі скрутному становищі. Наприкінці минулого року дніпропетровки перебували у далеко не найкращій формі, тому керівництво клубу терміново шукало шляхи подолання кризи. Замість Андрія Шаптали команду знову очолила Вікторія Большакова. Щодо Кирила Большакова, то він разом зі своєю дружиною готував команду до єврокубкових баталій з іспанською «Ібіцею». Хто ж, якщо не він, мав допомогти «Дніпру» у складний період. Мабуть, переможний досвід Кирила Большакова і його чудове знання команди стали вирішальним чинником, завдяки якому дніпропетровки у грі проти іспанок виглядали дуже пристойно і виграли з рахунком 59:57. Про сьогоднішню ситуацію в команді Кирило Большаков розповів офіційному сайту жіночої УПБЛ.
– Коли до вас надійшла пропозиція допомогти жіночому «Дніпру» подолати кризу?
– Наприкінці минулого року до мене звернулося керівництво «Дніпра» з пропозицією допомогти у підготовці команди до єврокубкового протистояння з іспанками. Відмовитися я не міг. Все ж з «Дніпром» у мене пов’язані найкращі спогади. За подіями в команді я уважно спостерігав навіть після того, коли змінив місце роботи. Звісно, дуже переживав, коли у «Дніпра» щось не виходило. До того ж я з величезною повагою ставлюся до людей, які зробили мені цю пропозицію. Разом ми домовилися, що я допомагатиму «Дніпру» у підготовці до матчів з «Ібіцею».
– Які задачі ставилися перед вами на цей відрізок часу?
– Конкретних задач не було. Потрібно було якомога краще підготувати команду до єврокубкових поєдинків.
– Ви будете присутні на матчі в Іспанії?
– Можливо. Але для цього потрібно владнати всі питання з документами.
– Як змінився «Дніпро» за ті два роки, коли ви не очолювали команду?
– Тоді я тренував команду, яка проходила повноцінну передсезонну підготовку, причому тим складом, який у подальшому брав участь у матчах. Зараз виходить так, що у ході сезону «Дніпро» поповнюється новими гравцями. Так, це гравці високого рівня. Але задачу об’єднати їх з командою доводиться вирішувати в ігровий період. Це доволі непросто.
– Яка команда сильніша?
– Якщо нинішній комплект гравців «зв’язати» взаєморозумінням і якісною грою, думаю, ця команда може бути сильнішою за попередню. Та команда грала як єдиний механізм. Дівчата чудово відчували одна одну. Тобто у сьогоднішнього «Дніпра» баскетболістки індивідуально сильніші, ніж раніше. Однак тоді команда була значно краще підготовлена.
– Чи влаштовує вас нинішній склад «Дніпра»?
– Є окремі позиції, які потрібно підсилювати. Скажімо, вчора на позиції четвертого номера дуже добре зіграла Ольга Краснікова. Раніше ця позиція була досить проблемною. На ній також може зіграти перспективна Оксана Кісільова, але поки що вона не готова до серйозних випробувань. Американка Періс зустріч з іспанками провела дуже старанно, але у неї не все виходило. Хоча ми не сумніваємося у її майстерності. Всі інші позиції у нас укомплектовані. І все ж найближчим часом у нас з’явиться ще один новачок.
– Це буде ще одна іноземка?
– Це буде українська баскетболістка, яка може грати на позиціях третього-четвертого номерів.
– Було багато розмов, що «Дніпро» може попрощатися з американкою Флюкер. Можете прояснити ситуацію?
– В останніх тренуваннях «Дніпра» участі вона не брала, до ігор не готувалася. Думаю, її в команді не буде.
– Чи не здається вам, що без Флюкер вже позиція центрової у «Дніпра» стане проблемною?
– Є непогані українські центрові. Можна згадати Діану Матвєєву, Олену Стащук, Оксану Письменник та інши
х. Однак усі вони зараз задіяні у своїх клубах, а виривати когось посеред сезону не хочеться. Брати ще одну американку також немає сенсу. У Європі можуть грати лише дві представниці США, а у нас є Уільямс і Періс. Тому будемо шукати внутрішні резерви. Але, на мою думку, позицію високорослого гравця потрібно комплектувати українкою.
– Чи можна було з «Ібіцею» зіграти краще?
– Після цієї гри у команди залишилися приємні емоції. Сьогодні для нас це дуже важливо. Але якщо озирнутися назад, то хотілося б дома досягти більшої переваги. Друга половина поєдинку показала, що це було можливо. Далися взнаки зайве хвилювання і скутість нашої команди у першій та другій десятихвилинках. Справа в тому, що дівчатам необхідно регулярно брати участь у європейських турнірах. Тоді вони знатимуть силу суперниць та свою силу, почуватимуться значно впевненіше. Вони можуть грати значно краще.
– У «Дніпра» є шанси в Іспанії?
– Якби не було шансів, я б не взявся за цю справу. Звісно, шанси є, але нам буде дуже важко. В Іспанії трибуни надзвичайно тиснуть на суперників, там під час матчів панує неймовірна атмосфера. Тим не менше, на майданчику має панувати порядок. Тоді у «Дніпра» будуть непогані шанси.
– Складається враження, що Ляшкова і Агапова, які вважаються одними з кращих в Україні, втратили мотивацію і зупинилися в рості…
– Почнемо з того, що названі вами баскетболістки дуже високого рівня. Для того, щоб вони демонстрували свій справжній рівень, має бути якісна і глибока підготовка: функціональна, індивідуальна, стрибкова, командна, тактична і так далі. Коли всі ці вимоги будуть виконані, і Ляшкова, і Агапова знову гратимуть так, як вони можуть. Щодо матчу з іспанками, то мушу визнати, що та ж Агапова за рахунок характеру провела блискучий поєдинок і до неї не може бути жодних претензій.
– Наскільки чутлива для «Дніпра» втрата Анни Покойової?
– Свого часу я особисто запрошував її до команди. За рахунок того, що Покойова вміє згуртувати навколо себе партнерок, вона була для нас дуже важливим гравцем. А її снайперські якості відомі всім. Одним словом, Аня – класний гравець. Можливо, саме такої баскетболістки нам не вистачало у вчорашньому двобої.
– Прокоментуйте оренду Ірини Кузьміченко до «Динамо»-НПУ.
– Ірина є вихованкою нашої школи. Протягом тривалого часу вона виступала за другу команду «Дніпра», потім виросла до першої. Але якби на її позиції не виступали такі майстри, як Агапова, Ляшкова і Покойова, впевнений, сьогодні Ірина мала б значно більше ігрового часу і була б впевненішою у власних силах. Сьогодні Ірині потрібна ігрова практика. Тому варіант з орендою до хорошої команди з хорошим тренером є оптимальним для всіх сторін.
– Як себе почуваєте після повернення до рідної команди через два роки, як ви її залишили?
– Я живу у Дніпропетровську, а моя дружина працює з «Дніпром». Тому так вийшло, що я дуже часто відвідував тренування команди, спостерігав за дівчатами. Склалося враження, що ніякої перерви не було. Я дуже люблю цю команду і хочу їй максимально допомогти.